Почему Луна

                                                          "ВІДКРИЛАСЬ БЕЗОДНЯ, ЗІРОК ПОВНА…"
     На світі, мабуть, немає людини, яка б хоч раз у житті бодай на мить не застигала у німому захваті, споглядаючи зоряне небо. Люди споконвіку милувалися цим загадковим творінням природи. І не тільки милувалися, а й намагалися збагнути його таємниці. Саме таємницям Всесвіту присвячена книжково - розважальна виставка в ЦМДБ ім. О.Кошового "Цікава наука - астрономія" в рамках року, присвяченого цій науці.
    Презентація  виставки відбулася 10 квітня , напередодні Дня космонавтики.
 
                                                    "  ЛЮБІ ЧИТАЧІ!
    Немає на світі людини, яка б хоч раз не застигла у німому захваті, споглядаючи зоряне небо. Скільки незвичного і незрозумілого таїть воно. Скільки питань порушує. Відповіді до багатьох з них  ви знайдете в книжках з виставки. Сподіваємось, що вони наблизять небо  до Землі, а вас - до читання."

 І розділ виставки названо "Від прадавніх часів до сьогодення". Розповідає він про історію розвитку науки , починаючи від тих далеких часів, коли астрономами ставали всі небайдужі до таємниць зоряного неба. Найвидатніші вчені стародавності були одночасно і філософами, і математиками, й астрономами. В подальшому змінювалося і розширювалось коло проблем. Споглядаючи долі наших попередників, не перестаєш дивуватись, як багато вони встигли зробити і як мало ми знаємо зараз про їхні здобутки. Цей розділ виставки пропонує читачам інформацію про наукові подвиги давніх мислителів Галілея, Коперніка, Птоломея, Джордано Бруно та інші.

Бурмистрова Л., Мороз В. Космос.- М.: Изд-во Эксмо, 2003.- 128 с.
Відкриття та винаходи: Енциклопедія,- Харків: Пегас, 2006.- 112 с.: іл..
Казанцева Л. Київське вікно у Всесвіт.- К.: Наш час, 2007.- 197 с.

    ІІ розділ виставки "Скільки в світі календарів" пропонує читачам вирушити у подорож в часі. Календарем ми користуємось кожен день. Як і інші звичні речі, він тільки здається простим. А найсправді над створенням календарів працювало дуже багато людей на протязі тисячоліть. . Не так легко та просто було налагодити вірний перелік днів. В давнину у кожного народу був свій календар, не дуже точний і мало схожий на сучасний. Пропонована література розповідає читачам про далеке минуле календарів різних народів.

Астрономический календар.- М.: Наука, 1981.- 705 с.
Астрономический календар на 1992 г.- М.: Наука, 1991.- 352 с.
Клинишин И.Д. Календар и хронология.- М.: Наука,1981.- 192 с.: ил.

    ІІІ розділ "Астрономічна вікторина для розумників" пропонує читачам цікаві питання  з астрономії. Відповіді на них потрібно знайти на сторінках запропонованих книжок.

Питання вікторини:
1.    Чому Місяць не падає?
2.    Що означає вираз : "Знаходитись на сьомому небі"?
3.    На чому Земля держиться?
4.    Чи скоро вистигне наше Сонце?
5.    Чому "хвіст" комети завжди звернутий в бік від Сонця?
6.    Яке відношення має ця річ (яблуко) до вченого Ісаака Ньютона?

Зигель Ф.Ю. Астрономическая мозаїка.- М.: Наука, 1987.- 176 с.
Книга знань у запитаннях і відповідях.- К.: Махаон, 2003.- 160 с.: іл.
Орлов В.Ф. 300 вопросов по астрономи.- М.: Просвещение, 1967.- 99 с.
Прянишников В.И. Занимательная астрономия в школе.- М.: Просвещение, 1970.- 119 с.: ил.
Пугач А.Ф., Чурюнов К.И. Небо без чудес.- К.: Политиздат Украины, 1987.- 231 с.: ил.

    ІY розділ названо "Астрономічні курйози". Будь які знання завжди неповні. Те, що вчора здавалося загадковим сьогодні знаходить цілком зрозуміле наукове пояснення. Література цього розділу розповість про незвичайні наукові відкриття, та шляхи, якими вчені йшли до них.

     - Астрономи вперше знайшли воду в атмосфері планети в сузір'ї Пегаса, що знаходиться від нас на відстані 150 св. літ.
- На краю Всесвіту виявлено "ембріон галактики"  - згусток проторечовини діаметром 200 тис. св. Літ. Вчені не виключають того, що стали свідками народження нової галактики, подібної нашому Чумацькому шляху.
-    "… комети могли доставляти органічні компоненти, що містять азот, на Землю на ранніх стадіях її розвитку і таким чином сприяти зародженню життя на планеті", - заявив голова космічного центру ім. Годдарда Джейсон Дворкін.
-    Німецький вчений Іоган Кеплер , що відкрив закони руху планет, дуже бідував і не мав можливості при житті надрукувати свої численні твори. Через багато років після його смерті за наказом імператриці Катерини ІІ ці твори були викуплені і потрапили в Росію.
-    В 1632 році вийшла  у світ знаменита праця Галілео Галілея "Діалог", в якому вчений підтримував і розвивав ідею Коперніка про будову Всесвіту. Інквізиція примусила 70-літнього хворого Галілея відректися від своїх ідей. Виходячи з будинку суду вчений нібито вигукнув: "А все ж таки вона крутиться!"
                  -                   "Открылась бездна, звезд полна,
                                      И нету им числа, а бездне - дна!"
         Автор цих рядків, М.В.ломоносов, був прихильником теорії Коперніка про безкрайність Всесвіту. Для пропаганди її вчений домігся перевидання в Росії праці Фонтенеля "Розмова про множину світів".

Дагаев М.М. Наблюдения звездного неба.- М.: Наука, 1983.- 176 с.: ил.
Зигель Ф.Ю. Астрономы наблюдают.- М.: Наука, 1985.- 192 с.: ил.
Комаров В.Н. Новая занимательная астрономия.- Наука, 1983.- 108 с.
Энциклопедический словарь юного астронома.- М.: Педагогика, 1980.- 302 с.: ил.

    Небо - велике вікно у Космос, вікно у Всесвіт. Дива  в небі не буває - їх створює людина. Але дивним небо залишається завжди.