Пропустить навигацию.
Головна

Могила матері Шевченка

Хоч і живеться вам вам важкенько,
Ідем без шляху, без мети.
Могилу матері Шевченка
Хоч що, а треба віднайти.

Лиш д'евять років пролетіло,
Дитя на ноги зіп'ялось,
Як узяла її могила, -
- Життя, мов нитка, урвалось.

І не розкаже ні билина,
Ні вітерець, що мак хита,
Де спочиває Катерина,
Велика страдниця свята.

На панщині хоч як втомилась,
(Вже спить село і місяць згас)
Вона вставала і молилась,
Щоб ріс щасливим син Тарас.

Нагай шмагай хлоп'яче тіло
(Застали в панському садку)
А їй боліло! Їй боліло,
Мов рану завдяли тяжку.

Здавалось, темні води Лети
Сховали вроду молоду.
А він писав її портрети
Вночі у Літньому саду.
Не зітре забуття байдуже
Те, що сіятиме вікам.
Селянко темна, світла душе.
Дозвольте впасти в ноги Вам!

2006 р.

!Також:


Зареєструйтесь або авторизуйтесь для використанні всіх можливостей сайту!