Пропустить навигацию.
Головна

Прощання

Ми на поржній алеї в садку,
Пахощі плинуть п'янкого бузку
Цей надвечірній замріяний час...
Музика грає для нас чи по нас?

Музика ллється повільна й сумна.
Долі в нас різні - разлука одна.
Тануть у небі рожеві хмарки -
- Наші бажання і наші думки.

Линуть стривожені птиці надій.
Ми заворожені, лицарю мій.
Меланхолійний засмучений вальс.
Музика грає для нас чи по нас?

В житті - як в житі,
В житі - як в житті...
Біжить стежинка
Через стигле жито,
Веде мене кріз зими
В Боже літо
А колоски, мов сонце, золоті.

Туди, туди, де синь і небеса, -
Ось-ось торкнешся райдуги,
Ще трошки!
Я не стривожу заспані волошки,
Нехай цвіте ледача їх краса.
Он хижий яструб звився в височінь,
Он перепілка у густому житі
Так легко просто дихати і жити,
Поринувши у радісну глибінь.
Отак би йти у далечінь і ввись
У бризках сонця, у бджолинім літі.
Але спинись над прірвою у житі
Але спинись над прірвою! Спинись!

                                           2006 р.
 

!Також:


Зареєструйтесь або авторизуйтесь для використанні всіх можливостей сайту!